- рентгенотехніка
- -и, ж.Сукупність методів і технічних засобів для використання рентгенівського випромінювання в медицині, науці та техніці.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
рентгенотехніка
Смотреть что такое "рентгенотехніка" в других словарях:
рентгенотехнік — а, ч. Спеціаліст з обслуговування рентгенівського апарата, рентгенотехніки … Український тлумачний словник
рентгенотехнічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
рентгенотехнічний — а, е. Стос. до рентгенотехніки … Український тлумачний словник
рентгенотехнік — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
рентгенотехніка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
рентгенотехнический — рентгенотехн ический … Русский орфографический словарь
барит — у, ч. Мінерал кристалічної будови, білого або сіруватого кольору, що використовується для виготовлення білил, емалей, у рентгенотехніці тощо … Український тлумачний словник
берилій — ю, ч. Be. Хімічний елемент; дуже легкий, твердий метал сріблястого кольору. Використовується як конструкційний матеріал у авіа і ракетобудуванні, ядерній техніці, електроніці, електротехніці, рентгенотехніці. Надзвичайно отруйний … Український тлумачний словник
